VeteRun: Біг – це фізична і психологічна реабілітація, – ветеран АТО Вдовенко

Зовсім нещодавно створили новий Всеукраїнський спортивний рух для любителів бігу “VeteRun”. Це рух, який активно залучає учасників АТО/ООС до бігу, формує оточення однодумців та допомагає їм рухатись в одному напрямку, не акцентуватись на пережитих негативних подіях і головне — повертатися до звичайного життя й стати прикладом для наслідування. Медіапортал “che24.online” розпочинає цикл матеріалів про життя учасників руху “VeteRun” з усієї України. Повернувшись з передової на Сході, деяких ветеранів об’єднав спортивний рух для любителів бігу “VeteRun”.

Герой нашого першого матеріалу із циклу – Володимир Вдовенко з Вінницької області. Спортсмену-ветерану 38 років, він служив у 80-тій бригаді Львівського ВДВ, був у Луганській області у 2015-2016 роках.

Де наш фронт: на Сході чи за вікном?

Наш фронт мабуть за вікном. Якщо взяти Схід, то там все видно, хто стріляє, і хто твій ворог. А тут в очі кажуть одне, а за спинами роблять інше. Такі ми люди, що поки до мене не прийдуть з автоматами, то якось байдуже, а от коли вже прийдуть у мій двір, то я вже візьму зброю, і буду воювати.

Як часто життя випробовує Вас?

Мені здається, що кожного дня, кожної хвилини та секунди. Просто ці випробування в різних формах та життєвих обставинах.

Що змінилося після того, як Ви повернулися з фронту?

Змінилося моє ставлення до людей, до життя, до всього. Я зрозумів, що таке друг, товариш і побратим. Змінилося саме поняття таке людське, що захищати Батьківщину – це не соромно. 

Про що Ви ніколи не будете жартувати?

Я навіть не те що жартувати не буду, я просто не сприймаю російський гумор, який адресований у сторону України.

Яке найважливіше слово у Вашому житті?

Це слово “дякую”. Його можна і батькам сказати, і захисникам, і дітям, і усім навколо. У житті всяке буває, а от слово “дякую” є універсальним, його важливо говорити.

Як давно Ви почали бігати?

Бігати на постійній основі я почав 3 роки тому. Перед АТО я взагалі не бігав, не любив це заняття. Проте через рік після повернення з фронту, я спробував такий вид спорту, і мені це сподобалося. Усі ці роки, бігав в усі пори року, окрім зими, а от цього року спробував навіть взимку займатися бігом. Проте до цього, мене змусити бігати було нереально. Я вирішив спробувати, через те, що я працював в одному місті, а жив у іншому. І це потрібно було о 4-тій ранку прокидатися, а об 11-тій вечора я лягав спати, і це 2 дні підряд так. І після фізичної роботи, я два своїх вихідні просто бігав стадіоном. Мені було цікаво на скільки мене вистачить. Біг мене захопив. 

Чому стали учасником руху VeteRun?

У Києві проводили забіг “Шаную воїнів, біжу за героїв України”, і я теж туди поїхав. Я тоді зареєструвався, але через певні неполадки вийшло так, що я не був зареєстрований. Проте я біг, був учасником, просто у мене не було номера. Я тоді побачив, що це дуже класно, це реабілітація – як фізична, так і психологічна, і це насамперед потрібно ветеранам. Я почав сам їздити на подібні забіги, знайомих у мене не було, але саме там знайшов нових друзів. Хтось приїжджав на такі заходи, щоб медаль отримати, бо вони колекціонують їх, інші – бо це їм в кайф, це їхнє життя. Я знайшов багато однодумців. Цієї осені проводили забіг у Межигір’ї. Дуже там мені сподобалося, організація самого дійства була дуже гарна, адже нас із Києва забирав трансфер, давали нам і футболки, і водою забезпечували. Ну дуже круто було. І сама природа надзвичайно красива. Познайомився також на цьому заході з багатьма людьми, які з травмами бігають. З ними звісно не зрівнятися, але я бігаю для задоволення.

Дайте визначення собі. Хто Ви?

Я, коли почав бігати, дружина почала казати: “Біжи Форест, біжи”. То я себе буває дійсно так почуваю, бо я сам собі з бігом, і ми з ним друзі. Я – Форест Гамп, хай може не такий, як у фільмі, але іноді я так відчуваю.

На які дистанції зазвичай бігаєте? І в який період доби?

Зазвичай бігаю від 10 км. Але готуюся взяти участь у напівмарафоні від Нової пошти в Одесі, уже навіть зареєструвався. Пробні дистанції уже були. Від 10 і трохи більше, десь 15-17 км у вихідні я свої бігаю. У мене ранок починається з кави, але вона після пробіжки. Люблю бігати вранці. У нас у місті є стадіон, і він знаходиться на острові. Тут такі краєвиди заворожуючі в усі пори року, пташки співають, а я під музику насолоджуюся бігом.

Що Вам сниться ночами?

Я багато снів не запам’ятовую. Із хорошого часто сниться море. Не так часто сняться хороші сни, негатив трохи бачу уві сні, але краще, щоб завжди було море!

Розвиваючи себе, Ви впливаєте на розвиток суспільства, бо є його частиною. Як Ви розвиваєте себе як особистість?

Під час карантину почав читати книжки. Інтернет та телефон трохи надоїдають, то вирішив розвиватися. Прочитав у період карантину 3 книги. Для мене, це як біг раніше, заставити мене читати теж було нереально. Хочу і далі читати, щоб проводити час із користю.

ТОП-3 книги?

“Сліди на дорозі” Валерія Маркуса та “Фактор Черчилля: як одна людина змінила історію” Бориса Джонсона. Зараз дочитую книгу Юрія Руденка “WAR.ru” – це хроніки початку війни.

Любите порефлексувати наодинці?

Іноді люблю побути з собою, іноді мені комфортно в компанії. Залежить від настрою.

Ви біжите, бо подобається чи від чогось?

Я біжу, бо мені подобається. Це яскраві емоції, спосіб пережити певні ситуації, і це прикольно. Мені дуже подобається брати участь у забігах. Але іноді буваю як Форест Гамп, біжу поки біжу, бо біжу.

ТОП-3 речі, які Вам дає біг?

Радість, відчуття прекрасного і віру в майбутнє.

Бігаєте наодинці чи в компанії?

Бігаю наодинці. Хотів дружину долучити до цього заняття, але вона не дуже хоче. То я собі сам бігаю. Є знайомі, які теж бігають, але ми спілкуємося до або після пробіжки. Є така програмка Rava, вона дає можливість бігти разом з друзями з України, але в різних місцях.

В яких кросівках бігаєте? 

Я для бігу купую речі на second hand. Одні кросівки стерлися, то я інші піду куплю, також і шорти чи футболки для пробіжок теж там купую.

Яку бігову ціль ставите на цей рік і на майбутнє?

Цього року хочу взяти участь у напівмарафоні, який я вже згадував, і у Львів дуже хочу. Я дуже люблю це місто. Саме у Львові Нова пошта мала проводити влітку забіг, але через карантин він відбувся онлайн. Я хочу вживу побігати, у Києві чи у Львові. Що стосується більш глобального майбутнього, хочу на свої 39-40 років спробувати себе на повноцінному марафоні. Я час собі не ставлю, не ставлю собі ціль прибігти найпершим, але взяти участь хочу, бо готуюся до цього.

Якби за службу Вам дали мільйон, куди б витратили?

Точно купив би власне житло, бо орендовані квартири уже трішки набридли. Мріяв звісно про Львів, але під час карантину зрозумів, що у маленькому місті все ж краще. У Львів можна приїжджати погуляти чи друзів навідати. Найголовніше – своє помешкання, а де, то вже не дуже важливо. На інші речі можна назбирати.

Яка кінцева ціль Вашого життя?

Хотів би залишити за собою добру і світлу пам’ять. Щоб хоч діти згадували гарними словами.

Чи часто розмовляєте самі із собою?

Інколи буває, що подумки щось собі говорю чи раджуся сам із собою.

Що таке совість?

Віруючі кажуть, що це Дух Святий. Тобто, якщо совість є, то вона може підказати, що робити у певних ситуаціях. А якщо ця совість “дирява”, то відповідно і вчинки людини не дуже хороші, на жаль.

Жити треба «тут і зараз» чи потрібно думати про майбутнє? 

І так, і так треба. Іноді буває, що тут і зараз потрібно проживати момент чи ситуацію, іноді потрібно не те, щоб думати, а просто помріяти про майбутнє. 

Чому бігати краще, ніж пиячити?

Перше – це економія коштів, друге – це звісно здоров’я, і рідні не будуть хвилюватися, що там ви кудись пішли гуляти і будете десь вживати алкоголь. А біг – це друзі, знайомства, кайф і гарні враження. Спорт – це краще, ніж алкоголь, адже у вас завжди тверезий розум. Якщо б я не знав, то не казав би. Зі свого досвіду знаю, що таке тверезе мислення і нетверезе. Краще займатися спортом, бо він стимулює до нових звершень.

Що для Вас означає бути прикладом?

Це мабуть, коли на тебе дивляться оточуючі, та хочуть бути схожими. Наприклад, чийсь спосіб життя може когось надихнути, і ця людина зміниться в кращу сторону.

Як стати прикладом для наслідування?

Потрібно почати змінювати себе, удосконалюватися, розвиватися, вчитися. А головне – не опускати руки, якби тяжко не було. І звісно треба забувати про такі речі, як “підлизуватися” до когось та сприймати людей із грошима вищими у суспільстві. Треба, щоб цінності у нас були і духовність. Зараз воно є, але не на такому рівні, як хотілося б. Якщо взяти книгу “Фактор Черчилля: як одна людина змінила історію”, то це приклад дуже талановитої людини в усьому, нам би таких політиків, як Вінстон Черчилль.

Медіапортал “che24.online” висловлює подяку Володимиру Вдовенку, усім ветеранам та воїнам, які захищали та захищають нашу Батьківщину та наші життя. 

Автор матеріалу: Тетяна Долошицька

Питання: Артем Ківак, Євген Попович

Не важливо чи ви бігаєте 1 км за 10 хвилин, чи 42 км за 3 години, обіцяєте собі почати бігати з понеділка/наступного місяця/з літа — Ви однозначно важливий для руху VeteRun. Долучайтесь до команди однодумців, які зможуть поділитися своїм досвідом і підтримкою. 

Приєднуйтесь:
Instagram: @vete_run
Facebook: VeteRun
Сайт: veterun.com.ua

 

 

 

 

Поділитися з:
Коментувати

Залишити коментар