НАДІШЛІТЬ ВАШУ НОВИНУ ДО РЕДАКЦІЇ


     

     

     

     

     

    Хлопець із Жашкова робить музичні інструменти із сірників

    — Найкращий мій відпочинок — за столом з купою сірників, — каже 28-річний Богдан СЕНЧУКОВ із Жашкова Черкаської області. Майже 15 років тому почав виготовляти макети будівель, машин, сувеніри та музичні інструменти із сірників.

    Богдан Сенчуков — бухгалтер за освітою. Працює на будівництві. Грає у Жашківському ансамблі гармоністів.

    — У сім’ї з музикою ніхто не пов’язаний. З дитинства пробував учитися грати. Піаніно та гітару опанував самостійно. Приватні уроки гри на синтезаторі давав керівник Жашківського ансамблю гармоністів Іван Іванович Сухий. Якось подарував йому невеликий макет баяна із сірників. Іван Іванович сказав: “От якби зробити з них інструмент. Такий, щоб ще й грав”. Як зразок, віддав мені найкращу гармонь, яка в нього була в ансамблі. Я розкрив її. Те, що було з пластмаси і дерева, замінив на елементи із сірників. Всього їх пішло 18 тисяч. Працював чотири місяці.

    Після цього вирішив створити ще кілька інструментів.

    — З Іваном Івановичем їздили до майстрів. Ті дивувалися, що хочемо виготовити інструменти з сірників. Бо зазвичай їх роблять із твердих порід дерев — клена чи ялини. Дуб не підходить — є великі пори, які глушать звукові коливання. Сірники нелогічно використовувати, бо їх виготовляють з осики. Це — найм’якше дерево, яке добре ріжеться. Однак мої інструменти добре звучать, бо сірники склеєні у кілька шарів.

    Усього Сенчуков зробив 12 інструментів із сірників: гербас, велику та малу гармонь, скрипку, дві гітари, барабан, бандуру і чотири шейкери. На них грають музиканти ансамблю гармоністів.

    — Найбільша моя робота — гербас, — продовжує майстер. — Це — бас-гітара у формі українського герба. Трохи важча за звичайну, бо зроблена з більшої кількості елементів.

    У гітарах роблю два шари — вздовж і впоперек. Шліфую лист, вирізаю форму деки. Клею дерев’яні пружини. Роблю боковину, вирівнюю. Якщо не вишліфувати всередині гітару — буде в’яло звучати. Щоб її виготовити, потрібно 8–10 годин безперервної роботи. Якщо деку залишити недоробленою на наступний день, її покрутить.

    З дерева довелося зробити раму і гриф всередині — щоб інструмент не скручувався, його треба підсилювати залізними чи дерев’яними елементами.

    Гітару робив близько року, використав біля 25 тисяч сірників.

    — Безліч разів пробував звучання. Якщо не влаштовувало, міняв деталі. Такий інструмент на продаж коштуватиме приблизно 5 тисяч доларів (135 тис. грн. — ГПУ).

    Моделюванням Богдан Сенчуков зайнявся у дев’ятому класі. Першим виробом стала копія корабля Христофора Колумба “Санта Марія”.

    — Спочатку зробив її з картону, а потім обклеїв сірниками. Працював півроку, — розповідає чоловік. — Після цього виготовляв макети повністю із сірників — Ейфелеву вежу, трактор, автомобілі.

    Згадує, як робив на замовлення модель байкерського мотоцикла.

    — Найбільше дивувалися, як зробив із сірників круглі колеса, — каже. — Клав їх уздовж, через кожні півсантиметра трохи надламував.

    Для роботи використовує сірники фабрики у місті Березне на Рівненщині.

    — Замовляю партіями “соломку” — сірники без сірки. Так зручно, бо не треба витрачати час на зчищання голівки.

    Критика надихнула на роботу

    Кілька сірникових інструментів Богдан Сенчуков віддав до Жашківського музею гармоніки. У школах влаштовує для учнів майстер-класи по роботі з сірниками.

    — Коли тільки почав робити моделі з сірників, в інтернеті опублікували статтю про мене, — розповідає майстер. — Прочитав негативні відгуки, зачепило. Постав вибір — робити далі чи закинути. Переступив через це і продовжив. Зрозумів, що деякі просто не вважають вироби із сірників творчістю. Критика дала змогу побачити помилки і надихнула на роботу.

    Джерело: gazeta.ua

    Поділитися з:
    Коментувати

    Залишити коментар