НАДІШЛІТЬ ВАШУ НОВИНУ ДО РЕДАКЦІЇ


 

 

 

 

 

Черкаси – серед аутсайдерів рейтингу публічності міст

Черкаси – місто з низьким рівнем публічності органів місцевого самоврядування. Хоч, порівняно із попереднім звітним періодом, рівень публічності обласного центру зріс на 5,55%, наше місто все одно залишилося в когорті аутсайдерів, посівши передостаннє місце в загальному рейтингу.

Такі результати дослідження індексу публічності за 2018 рік були презентовані громадянською мережею ОПОРА сьогодні, 1 жовтня, під час прес-конференції. Крім того, в організації озвучили рекомендації, що дозволять місту покращити своїй позиції.

Дослідження індексу публічності міст є щорічним, і проводиться ОПОРОЮ з 2013 року. Об’єктами вимірювання публічності стали міські голови, виконавчі органи влади та депутати місцевих рад. Їхні показники, визначені за низкою критерій, у сумі формують загальний індекс публічності, що вимірюється у відсотках.

Підсумкові показники ґрунтуються на 246 питаннях, які охоплюють функції органів місцевого самоврядування та посадових осіб. Зокрема, йдеться про забезпечення доступу до публічної інформації, оприлюднення декларацій, прозорість кадрової політики, прозорість бюджетного процесу, проведення прийомів громадян, доступ до приміщень муніципалітету, інформативність веб-сайту ради, відкритість земельних торгів тощо. Усі питання згруповані за трьома принципами – прозорість, відкритість, підзвітність.

Індикатори та питання розроблялися на основі положень українського законодавства, міжнародних демократичних стандартів та успішних практик, які стосуються різних аспектів публічності влади. В основу всієї системи індикаторів покладено принцип свободи інформації, тобто право громадян отримувати інформацію від органів влади і обов’язку цих органів оприлюднювати та надавати інформацію.

Дані, отримані в ході моніторингу, систематизувалися та були обраховані за допомогою спеціальної оціночної анкети.

Так, за підсумками вимірювання Індексу публічності 2018 року Черкаська міська рада з показником 56,95 % зайняла 23 місце серед 24 муніципалітетів обласних центрів. Загалом невисоке місце в рейтингу обумовлене неналежною практикою звітування про свою діяльність та відсутністю на сайті низки важливих документів та інформації.

Рівень публічності міського голови Черкас у 2018 році склав 54,2 %. На сайті міської ради є його біографічні дані, проте, наприклад, відсутня декларація, яку можна віднайти лише на сайті НАЗК. Міський голова проводить прийом громадян у визначений час, виділяючи для цього, згідно графіку, 6 годин на місяць. Водночас на офіційному сайті відсутня процедура запису на прийом. Розпорядження міського голови публікуються у відповідному розділі лише частково. У вільному доступі опубліковані біографії та фотографії заступників голови, однак відсутня інформація про його помічників та радників.

Показник публічності виконавчих органів Черкаської міської склав 54,2%. Серед позитиву –вільний доступ до засідань виконкому, анонс засідань, оприлюднення проектів рішень та рішень виконавчого комітету. Разом із тим, виконавчі органи не звітують про свою роботу перед громадою на відкритих зустрічах і не публікують звіти на сайті. Інформація про місцезнаходження,  розклад роботи виконавчих органів міської ради,  а також про структуру, склад та керівників на веб-сторінці відсутня.

Рівень публічності депутатів Черкаської міської ради становить 62 %. На сайті доступні фотографії, межі округів, які представляють депутати, місце роботи, переважно наявна інформація про місце і час прийому громадян. Оприлюднено склад фракцій, постійних депутатських комісій. Також ведеться відеотрансляція сесій міської ради, зазвичай оприлюднюються порядки денні, проекти рішень, результати поіменного голосування, протоколи сесій, існує практика повідомлення депутатами про конфлікт інтересів. Вагомим поступом у роботі міської ради, у порівнянні з минулим роком, стала поява електронної системи для голосування під час пленарних засідань. Водночас на сайті майже не представлена інформація про діяльність депутатів та їхні ініціативи у місті. Немає також детальних біографічних даних, декларацій, контактні дані доступні лише частково. Неодноразово повідомлення про проведення сесії з’являються із запізненням.

За останні чотири роки аналітики ОПОРИ відзначають певну позитивну динаміку росту публічності Черкас. Так, у 2014 році наше місто взагалі було визнане непублічним, із показником у 37% посівши передостаннє місце в загальному заліку. У 2015 та 2016 роках Черкаси покращили свій показник до 47%, у 2017-му до 51%, а за останній звітній період до 57%. При цьому варто акцентувати увагу на загальному росту рівня публічності у всіх містах. Тому, попри певне покращення показників, кожного року Черкаси були серед аутсайдерів у загальному рейтингу.

Публічність міського голови та виконавчих органів влади, порівняно із попереднім звітним періодом залишилася без змін і складає 54%, при цьому у порівнянні із 2014 роком вона зросла на 13% та 14% відповідно. Водночас публічність депутатів, порівняно із 2017-им зросла на 3% і склала 62%, що є відразу на 29% вищим за показники 2014 року.

Зазначимо, що загальними лідерами індексу публічності органів місцевого самоврядування є Івано-Франківськ (86,8%), Луцьк (78,1%) та Львів (75,4%). «У хвості» рейтингу компанію Черкасам склали Полтава (51,7%) та Одеса із Запоріжжям (60%). У цих чотирьох містах зафіксовано низький рівень публічності.

На основі проведеного моніторингу громадянська мережа ОПОРА пропонує низку рекомендацій, виконання яких здатне підвищити загальний рівень публічності органів місцевого самоврядування, серед яких, зокрема:

–        оновити та зробити більш функціональним офіційний сайт Черкаської міської ради;

–        міському голові на регулярній основі проводити прес-конференції для журналістів;

–        започаткувати практику публічного звітування міського голови, виконавчих органів та депутатів ради про свою діяльність перед територіальною громадою;

–        розмістити на веб-сайті ради вичерпну інформацію про керівників виконавчих органів, їхні повноваження, графік прийому та процедуру запису;

–        налагодити системну роботу з оприлюднення наборів відкритих даних;

–        оприлюднювати фінансову звітність суб’єктів господарювання комунальної власності;

–        вчасно і в повному обсязі публікувати інформацію про роботу органів місцевого самоврядування.

Ознайомитись із широким списком рекомендацій, а також критеріями оцінювання, поточною ситуацією з їх дотриманням  та методологією підрахунку індексу можна ТУТ.

Про це повідомляє громадянська мережа ОПОРА.

Поділитися з:
Коментувати

Залишити коментар